- проковувати
- —————————————————————————————проко́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проковувати — ую, уєш, недок., прокува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) тех. Обробляти метал куванням. 2) тільки док., також без додатка. Кувати (див. кувати I) якийсь час … Український тлумачний словник
проковування — я, с., тех. Дія за знач. проковувати 1) … Український тлумачний словник
проковуватися — ується, недок., прокува/тися, ує/ться, док. 1) тех. Піддаватися обробці куванням (про метал). 2) тільки недок. Пас. до проковувати … Український тлумачний словник
прокувати — I див. проковувати. II ую/, ує/ш, док., перех. і неперех. 1) Док. до кувати II. 2) Кувати (див. кувати II) якийсь час … Український тлумачний словник
кувати — I 1) (б ючи молотком, надавати металові потрібної форми), виковувати, викувати, сковувати, скувати, проковувати, прокувати, клепати, виклепувати, виклепати 2) див. підковувати II (про зозулю), кукати, кукукати … Словник синонімів української мови